Українські айтівці розповіли, як вирішили залишитися в країні та стати на її захист, чим вони займаються тепер та що ще змінилося за час повномасштабної війни. MC.today з посиланням на DOU розповідає детальніше.
Опитані фахівці поділились, що навіть не думали про виїзд за кордон.
«У мене не виникало думок покидати країну. Не зміг би дивитися в очі своїм дітям і людям, які стали на її захист. Служу в ЗСУ. Приєднався 10 березня 2022 року, після того, як евакуював дружину з дітьми.
Спочатку приблизно місяць копав окопи, потім мене забрали в штабну службу діловодом, де і затримався до теперішнього моменту. На службі займаюсь збором та узагальненням даних від підпорядкованих підрозділів, формуванням донесень вищому командуванню, підготовкою штабних документів, веденням журналів тощо», – написав Middle PHP Developer.
«Те, що буде війна, розумів ще до 24 лютого 2022 року. Для себе вирішив що піду боронити Україну в разі повномасштабного вторгнення. Я люблю свою батьківщину, мову і культуру. Я б не міг інакше і не поважав би себе. До ЗСУ приєднався 10 серпня 2022 року, воюю на сході України у складі артилерійської батареї. Нині на посаді оператора БПЛА. За рік армія змінилася в кращий бік, починаючи з матеріального забезпечення і закінчуючи озброєнням», – ділиться Middle .NET Developer.
«Рішення покидати країну не розглядав. Беру участь у бойових діях. На третій день повномасштабного вторгнення пішов у ЗСУ, після того, як вивіз маму і сестру в безпечне місце», – коментар дизайнера.
«Коли почалась війна, я не вагався, що маю захищати країну. Донатив, поки не мобілізували. Служу. Побут змінився, світогляд залишився той самий», – розповів Data Architect.
А дехто 24 лютого вже був за кордоном, але повернувся. Або ж відмовився від запропонованого релокейту.
«Коли почалася війна, я був у відрядженні в Канаді. Колеги відразу запропонували мені залишитися та податись на статус переселенця. В мене навіть і думки іншої не було, окрім як повернусь в Україну. Службу в НГУ з березня 2022 року, займаюсь діловодством. Нині мій підрозділ охороняє одну з АЕС. Світогляд змінився – з кожним днем все більше ненавиджу русню», – розповів Middle Database Administrator.
«Ніколи не розглядав варіант залишити країну. За місяць до повномасштабного вторгнення компанія запропонувала релокейт для ключових спеціалістів. Я відмовився. В умовах очікування війни особисто для мене це було неприйнятно.
Не можу сказати, що це рішення для мене було “важливе”, для мене це було природно. Наразі я офіцер ЗСУ. Намагався долучитися до Сил оборони відразу, як почалася війна, але у ТЦК відправили “чекати”. Отже, приєднався на початку квітня минулого року, служив у ДШВ. Потім досить несподівано мені запропонували перейти на посаду, безпосередньо пов’язану з ІТ. Займаюсь досить специфічними, але цікавими проєктами, бойовий досвід допомагає», – зазначив Senior DevOps Engineer.
Своїм досвідом також поділилися IT-спеціалістки.
«У мене не поставало питання виїзду. Це мій дім, і я боронитиму його, свою культуру і демократичні цінності до кінця. Рішення стати до лав захисників ухвалила одразу на початку повномасштабки, але жінок в армію беруть неохоче. Тому готувалася, проходила курси і з грудня минулого року перебуваю у війську», – розповіла Middle Business Analyst.
Ось ще кілька відповідей айтівців про службу, зокрема в ТЦК та на нулі.
«… Був “на курорті” на нулі п’ять місяців. Тепер в плані військового досвіду це вважають скромною цифрою. Прожив зиму в комфортабельних окопах під обстрілами. Було емоційно важко. Весь попередній досвід людини, її особисті та професійні здобутки, кар’єра, сім’я, соціальна вага, інтелектуальний потенціал… В якийсь момент все множиться на нуль. Розсипається, як картковий будиночок.
Було особливо важко, коли перед тим спілкувався з людиною і розумів вагу особистості. І потім людина гине. Брав участь в евакуації поранених і загиблих. Був свідком людського страху перед смертю. Сам демонстрував той страх. Трохи пізніше ситуація змінилась, і я продовжив службу в тилу», – відповів Senior Embedded Software Developer.
«… 4 квітня 2022-го прийшов у ТЦК. Пройшов курс підвищення кваліфікації офіцерів, деякий час служив у структурах ТЦК у тилу, нині в бойовому підрозділі. За час служби в ТЦК був неприємно здивований, наскільки невеликий відсоток громадян розуміє необхідність захищати країну, свій дім і близьких. Більшість тих, з ким спілкувався, вважали, що вони якось допомагають армії донатами, тому мають право не служити, просто живуть своє життя.
Під час служби в ТЦК зрозумів, що хтось має комплектувати військо новими кадрами, щоб ті, хто воює зараз, мали змогу перепочити, щоб можна було рухатися до перемоги. Але зараз почуваюся більше у своїй тарілці. Якщо служиш у батальйоні – це логічно, а якщо в ТЦК – тебе ніхто не поважає, типу займаєшся ганебною справою. І це соромно розуміти та відчувати», – поділився досвідом Middle BA.
Запис витрат – це не просто нудна звичка, а психологічний інструмент, який може змінити ваше…
Український фінансист, партнер iPlan.ua та засновник соціального проєкту «Сімейний Бюджет» Любомир Остапів розповів про чотири…
«Універсал Банк» (до якого належить monobank) хотів через суд стягнути з клієнта 38 тис. грн…
Alliance bank представив нову функцію у своєму застосунку — міжнародні P2P-перекази з картки на картку.…
Давати в борг друзям – до сварки та втрачених коштів чи на користь? Голова наглядової…
Батьки хочуть давати дітям найкраще, і якісна освіта – одна з таких фундаментальних речей. Але…